Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Наверх
Курс НБУ
USD/UAH
27.40000
EUR/UAH
29.95000
RUR/UAH
0.32000
BTC/UAH
6044.1834
 

Уряд ініціював створення Органу суспільного нагляду над АПУ

Добавлено : Дата: в разделе: Блоги

3 лютого 2017 року у Верховній Раді зареєстрований проект Закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (№6016). Закон розроблений Мінфіном за участі представників Світового банку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Нацкомфін послуг, Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики та має на меті вдосконалити систему регулювання аудиторської діяльності у відповідності до міжнародних стандартів.

Ініціював подання законопроекту в ВР -- голова Уряду Володимир Гройсман (законопроект був схвалений на урядовому засіданні 25 січня). Невідомо, чи буде цей об’ємний документ розглядатися на шостій сесії парламенту, що розпочалася сьогодні, але винесемо головні зміни, які Уряд пропонує впровадити на ринку аудиторських послуг.

Навіть очільники Аудиторської палати України визнають, що сьогоднішнє регулювання ринку аудиторської діяльності є недосконалим, а внутрішнє протистояння груп впливу всередині АПУ призводить до конфліктів, які заважають якісній роботі. Згадаємо хоча б останні скандали, пов'язані з повторним висуненням київських делегатів на Всеукраїнській з'їзд аудиторів: коли результати голосування на перших зборах у Києві були визнані нелегітимними, терміново призначені та проведені перевибори за перекроєними правилами, а офіційні результати повторних виборів (зі списками делегатів з'їзду) АПУ не оприлюднює ось уже другий тиждень.

Але ці проблеми – квіточки у порівнянні з результатами основної діяльності, що виконується під «дахом» АПУ: Мінфін вже далеко не вперше вказує на те, що стикається з, м’яко кажучи, недостовірною фінансовою звітністю підприємств та банків, що підвищує ризики їх банкрутства та створює проблеми в питаннях довіри до них з боку потенційних інвесторів та населення.

Також урядовці стверджують, що існуюча система регулювання аудиторської діяльності суперечить європейському законодавству й потребує комплексної реформи.

Тож, що пропонується?

1. По-перше, створити принципово новий Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, до складу якого входитимуть Рада нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекція з забезпечення якості.

Цей орган здійснюватиме контроль якості та застосовуватиме санкції до суб'єктів аудиторської діяльності, які проводять обов'язковий аудит підприємств, що мають суспільний інтерес. Згідно з законопроектом, до таких підприємств віднесені публічні акціонерні товариства та емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи та підприємства, які відповідно до законодавства належать до великих підприємств. Великі підприємства — це підприємства, показники яких за даними річної фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з наведених критеріїв:

-- сукупна вартість активів — понад 20 млн. євро;

-- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн. євро;

-- середня кількість працівників — понад 250 осіб.

2. Закон передбачає скорочення кількості реєстрів аудиторів з п’яти до одного, а разом з цим і витрат аудиторських компаній на навчання та сертифікацію в різних регуляторних органах.

3. Орган суспільного нагляду забезпечуватиме нагляд за:

-- реєстрацією аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

-- впровадженням міжнародних стандартів аудиту;

-- контролем за атестацією аудиторів та безперервним навчанням аудиторів, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;

-- контролем якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;

-- дисциплінарними провадженнями щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;

-- застосуванням стягнень.

Всі ці повноваження делегуватимуться Аудиторській палаті України, але «за умови, що її організаційна структура унеможливлює виникнення конфлікту інтересів». Також АПУ позбавлять права проводити контроль та здійснювати дисциплінарні провадження щодо суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

4. Рада нагляду складатиметься із 7 осіб: по одному представнику від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і трьох осіб з числа непрактикуючих осіб. Кандидатури для обрання членами Ради нагляду пропонуються Аудиторською палатою України, професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, а також шляхом самовисування. При обранні члена Ради нагляду враховуються досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права, але не менше 10 років, та бездоганна репутація. Члени Ради нагляду призначатимуться строком на 5 років.

Цей наглядовий орган планується наділити вельми широкими правами, зокрема: 

-- мати доступ до даних щодо аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, які мають відношення до виконання професійних обов’язків;

-- отримувати від юридичних та фізичних осіб інформацію стосовно аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, пов’язану з виконанням професійних обов’язків;

-- проводити виїзні перевірки аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

-- направляти матеріали про виявлені правопорушення до правоохоронних органів;

-- залучати інспекторів та експертів до проведення перевірок та здійснення дисциплінарного провадження;

-- накладати стягнення на аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

-- отримувати звіти від АПУ, проводити перевірки АПУ, переглядати рішення, прийняті АПУ;

-- приймати рішення про порушення дисциплінарної справи щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності та рішень про застосування до них стягнень;

-- переглядати рішення Комісії з атестації та скасовувати їх у разі обґрунтування їх недоцільності.

5. Щодо стягнень, то, якщо цей закон буде прийнято, у статті «Порушення законодавства про аудиторську діяльність» Кодексу України про адміністративні правопорушення, поповниться наступними санкціями:

-- за порушення аудитором вимоги про надання інформації у випадках, визначених законом, накладати штраф від однієї до десяти мінімальних заробітних плат;

-- за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — накладати штраф до двохсот мінімальних заробітних плат;

-- за порушення суб’єктом аудиторської діяльності вимоги щодо страхування професійної відповідальності — накладати штраф у розмірі від п’яти до десяти відсотків суми отриманої винагороди за договорами про надання аудиторських послуг, укладеними у період діяльності суб’єкта аудиторської діяльності без страхування професійної відповідальності.

6. У разі систематичного невиконання Аудиторською палатою України рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та допущення Аудиторською палатою України інших порушень вимог цього Закону Орган нагляду ініціюватиме скликання позачергового з’їзду аудиторів з метою дострокового припинення повноважень членів Ради Аудиторської палати України та прийняття з’їздом аудиторів рішення щодо делегування нових членів до Ради Аудиторської палати України. При цьому до складу Ради Аудиторської палати України не можуть бути делеговані особи, які були членами Ради АПУ.

7. Для забезпечення фінансування діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (який є неприбутковою юридичною особою публічного права) суб’єкти аудиторської діяльності будуть зобов’язані із суми винагороди за кожним договором з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес, сплачувати внесок на користь цього Органу. Розмір внеску визначається Кабінетом Міністрів України, але не може бути більшим п’яти відсотків.

Суб’єкти аудиторської діяльності, які надають аудиторські послуги з обов’язкового аудиту іншим юридичним особам, які не є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, сплачуватимуть із суми винагороди за кожним договором з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту таким суб’єктам господарювання внесок на користь Аудиторської палати України. Розмір внеску визначатиметься Аудиторською палатою України, але не може бути більшим за розмір внеску, що сплачується на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

0
Для добавления и просмотра комментариев войдите сначала на сайт с именем пользователя и паролем.

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.2%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.3%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 21%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.5%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.6%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%